Archive for Февраль 2007

Шоколад

Февраль 25, 2007

Реклама

Во Скорбях…

Февраль 24, 2007

Слушаю и восхищаюсь… Я искал эту музыку давно. Она гениальна. Просто советую послушать… Славянский похоронный фолк-дум.

Во Скорбях — 2007 Во Скорбях

Лейбл: Sound Age Productions
Страна: Россия

01-Несчастие [10:00]
02-Сироты [10:00]
03-Батюшка (часть I) [10:47]
04-Батюшка (часть II) [11:51]
05-Ой, матушка, тошно мне [5:24]

Состав проекта:
Берсень — чистый вокал
Яромир — гроул
Ждана — женский вокал
Пустосвят — соло-гитара (это участники группы ОПРИЧЬ)
Морок — ритм-гитара, бас, ударные, клавишные (участник группы BOG MOROK)
Родослав — флейты, варган, вокал (участник группы КРЫНИЦА, сессионный флейтист ОПРИЧЬ).
Такжев записи принимали участие Наталья (сессионная вокалистка BOG MOROK) -вокал в песне «Сироты», и Радим (участник группы РОСЬ) — пыжатка впесне «Сироты».
Музыка — Пустосвят, ВО СКОРБЯХ
Слова — народные.
Запись, сведение и мастеринг — Морок.
Альбом»Во Скорбях» был издан лейблом Sound Age Productions в самом начале2007 года. Запись нового материала планируется на осень этого же года.»

Некоторые соображения по поводу проекта и одноименного альбома»Во скорбях» высказал сам Яромир:
«Существуют два важных, на мой взгляд, момента, о которых стоит сказать. Во-первых, это не проект Яромира. Это равноправный проект Яромира, Морока, Пустосвята, Берсеня, Родослава и Жданы с важным участием Натальи (бэк-вокал в BOG MOROK) и Радима (РОСЬ). Себя в этом перечне я поставил на первое место лишь потому, что мной этот проект был задуман и разработана его концепция. Морок ответственен за всю запись и сведение, а также за исполнение большей части инструментальных партий. Пустосвят как и в ОПРИЧЬ проявил себя основным композитором. Так что это никак не мой проект. и второе. Funeral-составляющая здесь присутствует в ТЕКСТАХ, т.к. это — погребальные плачи, традиция которых уходит корнями в дохристианские времена. Что касается последней вещи, то это наш эксперимент. Будет он разовым проявлением или перерастёт в самостоятельный музыкальный проект, как переросла опричевская песня ПЛАЧ в проект ВО СКОРБЯХ, мы ещё и сами не знаем.»

Вдвоем.

Февраль 24, 2007

Быль или небыль в сказки одета?

Февраль 24, 2007

Друзья, у меня к вам вопрос. Как вы думаете, возможен ли у нас такой поворот ситуации, каким он описывается в книге «Дневники Тернера»?

Тут опрос:

Реальность ли сегодня для нас «Дневники Тернера»? Да

Нет

Не знаю

результаты этого опроса

сделайте свое голосование!

В каментах обоснования.

C18 гиг.

Февраль 24, 2007

Публичная запись: вива, Дуче!

Февраль 23, 2007

 Ровно 88 лет назад, а именно 23 февраля 1919 года — Бенито Муссолини основал Итальянскую фашистскую партию. 

LOCUS AMOENUS

Февраль 20, 2007

Ниже привожу текст, увиденный мной у

Так, “… Безперечно, Україна була окраїною Європи, межею проти іншого, неєвропейського світу. Як Іспанія на Заході, так Україна на Сході Європи боронила останні бастіони європейського духу… Але, борючись, вона жила європейським життям, … завжди європейським розвитком. В українців було європейське наставлення, а це рішає… Україна – частина духовна Європи, … і тут нема чого європеїзувати: треба тільки підтримувати її вічний європейський дух. Органічний шлях українського розвитку європейський” [Крупницький Б. Основні проблеми історії України. – Мюнхен: Вид-во УВУ, 1955. –С. 167]. Те ж саме твердження присутнє у працях Ю. Липи [Липа Ю. Призначення України / Передм. В.Мороза. – Львів: Просвіта, 1992. – 270 с.], В. Янева [Янів В. Протиставлення Сходу й Заходу з психологічного погляду // Визвольний шлях. – 1953. — № 6 – 7 ; Янів В. Проблема психологічного окциденталізму України // Визвольний шлях. – 1965. — № 10].

Головний акцент у визначенні сутності української ментальності ставиться на геополітичній “межовості” (“мезо-“) самої України , її “ПРОМІЖНОСТІ” (латин. perineum, грец. perinaeon), але з причин “остійського” становища щодо Pax Romania et Germania домінантою розглядається “Схід” – “Дике Поле”, Ukpaina, όύ–κράίνώ (старо-грецьке) “не-оброблена (земля)”, “цілинні землі” (agri deserti), степ: “… Тут можна … звернутися до американської аналогії… Людина пограниччя – піонер і ковбой – стала в багатьох відношеннях репрезентативним американцем. Звичаї й установки, що виникли в умовах пограниччя, забарвили собою весь американський побут, не виключаючи землі … східного побережжя… Українською людиною пограниччя був козак, що в 16 – 17 сторіччях став репрезентативним типом свого народу… Військова організація пограниччя поширилася на розлогі простори” [Лисяк – Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом // Народна творчість та етнографія. – 1996. — № 1. – С. 36; заг. – С. 33 — 39].

На “границі двох світів” (за В. Яневим) породжуються межові ситуації (Grenzsituation) — життя перебуває під постійною загрозою, є непевним, проблематичним: “…Постійна загроза смерті, випадковість , терпіння в житті українця вели до вироблення двох типів реакцій: авантюрно – козацького та потаємного існування. В ідеальному продовженні авантюрно-козацький тип вів до виникнення ентузіастичного компонента, а притаманне існування супроводжувалося “відступом у себе”, “звуженням контактів зі світом”…” [Бійчук Г. Особливості української ментальності: Погляди етнопсихологів // Історія в школі. – 1997. — № 10 – 11. – С. 3 ; заг. – С. 1 – 5].

Відбувається “передставлення” буття з нижчої форми “біотичного”, тваринно-природного існування на його вищу, “екзистенціяльну форму”, де віссю ставлення до життя стає “трансценденція” – ідея чи ідеал [Кульчицький О. Риси характерології українського народу // Енциклопедія українознавства: У 2-х тт. – Мюнхен – Нью-Йорк: Молоде життя, 1949. – Т. 2. – С. 713; Гринів О. Співвідношення християнського і національного ідеалів української людини в дослідженнях Володимира Янева // Народна творчість та етнографія. – 2000. — № 4. – С. 119; заг. – С. 117 — 122]. “…Тоді, — пише В. Янев, — різниця між простим “буттям” і справжнім “існуванням” обрисовується гостро, людина хоче знайти у своїм бутті глибше відношення до транценденції… При цій формі віссю відношення життя стає не воно саме, не турбота про життя, але щось вище за нього, якась “трансценденція”, якась ідея чи ідеал, що переступає й перевищує границі життя” [Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду // Релігія в житті українського народу. — Мюнхен-Рим-Париж, 1966. — С.181; Цит. за: Москалець В.П. Психологічне обгрунтування української національної школи. – Львів: Світ, 1994. – С. 71; заг. – 120 с.].

Або: “… шукали ми істини у потойбічнім, у трансценденції, находячи її відблиск у Божій всюдиприсутності, наявним віддзеркаленням якої була розкішна українська природа” [Цит. за: Дахній А.Й. Культурне відродження України в контексті європейської духовної традиціцї (Екзистенціальні мотиви в українській культурі) // Проблеми державності та національно-культуне відродження України / Відп.ред. В.П. Лисий. – Львів: Світ, 1993. – С. 10; заг. – С. 9 — 16].

Власне як наслідок “пост-міфологічної схеми універсуму” з його елементом “архе” , в українців , навпаки, основним архетипом стає “особливе місце” (lokus amoenus), “НАШ периметр простору” (Україна), в якому відчувається у своїй приватності єдність цілого (наприклад, міжетнічне “ми – козаки”), а у цілому – своя приватність (неповторні “я” – спершу як русич, литвин, молдаван, черкес, абазин, татарин та ін., потім – як наділений певною характерною ознакою, що відображає “сміхованське” прізвисько).

Знаменним вже видається те, що в рік зруйнування Запорізької Січі (1775) в іншому кінці європейського цивілізаційного простору народжується держава – США – на цій же ідеї співіснування (“братолюбія”, “філадельфії”) егоцентричних “я” в рамцях досконалого Закону (Конституції), що поважає егоїзм та обмежує свободу тільки в крайніх випадках його загрози егоїзмові рівноправних “я” та корпоративно-державному.

Україна “виокремлена” (“украяна”) від решти: “… “Кадош” означає (на івриті, — О.Г.) “святе” і “відняте”, “відокремлене”. “Кадеш, кадеш, кадеш” – лунає у Ісайї. Свят, свят, свят наш Господь. Він святий у просторі – отже відокремлений від простору, святий у часі – отже відокремлений від часу. Святий – означає відокремлювати, і навпаки, все відокремлене – святе” [Эпштейн М.Н. Учение Якова Абрамова в изложении его учеников // Логос (СПб). – 1991. — №1. – С.214].

Україна (пор. із санскр. ukhraiia «пагорб, курган») – це своєрідний медіум між людиною та універсумом, що дозводляє “встановити стосунки” з космосом та Всевишнім. Людина в Україні реалізує себе не просто як “Людина Просторова”, тобто сформована і зумовлена специфічною якістю простору — рельєфом, ландшафтом, як це лише бачиться О. Дугіну [Дугин А.Г. Основы геополитики: Геополитическое будущее России. – М.: Арктогея, 1997. – С.13; заг. – 408 с.], а як людина “сакрального простору”, “священного кола”, “центру світу”, де зустрічаються Небо і Земля, де в людині здійснюється ця зустріч , через неї проходить доторк усіх світів та всіх зв’язків — минулого, теперішнього і майбутнього.

Реальность.

Февраль 18, 2007

Пускай все мои симпатии ветер разнесет над океаном. Или на разнесет? В чем смысл жизни, над которым бьются все философы? Пускай они положат его в лодку, а ее саму подожгут. Так будет проще.

Друзья, я не могу более скрывать. На самом деле, все запощенные ранее фотки якобы меня, недействительны. Все это время я вас нагло обводил вокруг пальца. Среднего. Мое настоящее фото внизу. Да, это именно я.

Love is…

Февраль 17, 2007

(c) Boyd Rice

Предложение к диалогу касательно межрасового орального секса на фоне борьбы за власть.

Февраль 17, 2007

Читаем вот это:

 Сегодня в Билингве прошло открытие клуба «Малороссия».

Основная тема мероприятия — низкий интерес к русскому национальному вопросу в Малороссии.

Сегодня в России мало кто серьезно занимается темой русских людей в Малороссии. А российская власть способствует снижению интереса к нашим соотечественникам. Она слила все, что могла вообще слить, скоро начнет отдавать РФ по кускам. А Малороссия является сегодня наиболее болезненной темой. В данный момент уркаинизация на этих землях идет со стремительной скоростью. Воспитывается новое поколение укров-русофобов. А кроме этого, там идет сильнейшая западная агитация. Это говорит о том, что мы теряем людей, теряем новое поколение, и надежду на возрождение России.

Среди обсуждаемых мероприятий говорили о доставке и распространении в Малороссии русской литературы и периодики. А так же о составлении программы по работе над этой проблемой.

Заседания клуба «Малороссия» начнут проходить через месяц, и будут открыты для всех.

Смотрим вот такую фотку: на ней автор поста matilda_don в двухсмысленной позе с жидопатриотом Милитаревым.

Выводы предлагаю сделать самостоятельно.